засинає вона...
ніч тривожна й жорстока...
випиває до дна
чарку снів, одиноко,
і на не чека,
за межею світанку,
знов безжалісний сум -
бо його в'на коханка...
а їй хочеться з вуст
починать, твоїх, ранок
і сльозинки-росу
не ховать більше в травах,
і в зіницях твоїх,
на самісінькім денці,
затаїть від усіх,
сумом змучене, серце...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519567
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.08.2014
автор: корозлик