[i](До сепаратистів та їх симпатиків)[b][/b][/i]
Переносну установку
Двоє заряджали,
Кричали: «Хунта! Получай!»
І раз-у-раз стріляли.
А цілили у людей,
В житлові будинки!
Отаке кіно в мережі,
Отакі картинки!
І показують «он лайн»
Допит полоненого,
А той лежить на землі,
Голова прострелена.
Однак чітко відповіда
«Русским» українською,
Не вдається доказ взяти,
Що з примусу в війську.
А між тим самі попались,
Що здалеку зайди:
Слова «тиждень» геть не знали!
Отже, ясно: не донецькі і не із «Луганди».
Хто поруч з вами, «патріоти
Донбаської землі»?
Пройдисвіти і мародери!
Заробітчани-на-крові!
Патріоти свою землю
Не здають чужинцям!
Хочеш «руським» бути? Будь!
Але ж українським!
А як ні - хапай валізу,
Кидай туди шмотки
І паняй на перевіз
До руської «тьотки»!
Не буде тут «Новоросії»!
Бо нам не по кармі
Дурна мрія ідіота,
Що «сидить на пальмі».
Де та «хунта» в Україні?
Зараз? Це навіть не смішно!
Адже ж ваші витребеньки
Багато «хунтіші».
А ту землю, що пригріла,
Любить треба, справді!
То любіть, оберігайте
Не для дяді з пальми!
[i]
02.08.14 Дніпропетровськ[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519674
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.08.2014
автор: Людмила Пурик (Крисань)