Чужі дари полови

                 [b]          ЧУЖІ  ДАРИ  ПОЛОВИ[/b]
 
Чужі  вожді  несуть  у  наші  очі  піски  поло́ви  
З  темені  крізь  ночі.  Людські  почались  ло́ви
З  відусюди.  Чужі  боги́  полюють  навмання
У  пошуках  одуреного  люду  й  немовля
Народжене  в  дурмані  ще  не  зна,  що  у  тиші́
Чужі  творці  задобреного  зла  лиш  за  гроші́
Зкуповлюють  майбутнє  твого  роду
Й  облудливі  світи  знецінюють  природу
Різдва  спільноти.  Овації  здіймуть  чужі  гріхи  
Над  смертю  нації,  що  при́йшлі  тельбухи́
Засліплена  приймає  за  дари  і  вимирає…
З’їдженій  душі  бракує  сили,  кволість  обирає
Не  гідність  боротьби,  а  гонор  заздрості  і  ту́ги,
Не  чин  просвіти  –  тихий  харч  прислуги…
Чужої  милості  мінлива  гра  за  спокій  в  нагороду
Зжирає  цінності  й  зерно  життя  народу.

                                                                                     [b]    [i]Павло  Гай-Нижник[/i][/b]
                                                                                               [i]26  серпня  2014  р.[/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519684
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 26.08.2014
автор: Гай-Нижник Павло