Розбудив калину вітер,
що так довго, довго спала –
стрепенула зелен-вітом,
буйноцвітом забуяла.
А коли ж бо спаде літо,
гроном неба зазоріє,
і тоді вона той вітер
приголубить, обігріє.
Створено 26. 10. 2002 року, м. Львів
Опубліковано: "Калинове вино". Львів: "Плай", 2005. 96 с. – С. 50
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519699
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.08.2014
автор: Т. Василько