Є біла Русь, і інших є немало –
мала, велика – там, де нині Рось.
Московська Русь? Такої не бувало,
аж поки Київ не завоювала
орда. Так само й нині. Вже – ось-ось
об’явиться прямісінько у Раші,
де унтер-фюрер лізе auf Berg,
куди ніколи не буває черг.
А хто й коли візьме його на зашморг –
байдуже, чи Гаага, чи Нюрнберг.
Востаннє ощетинився напевно
одвічно войовничий Люцифер.
І сіє ложні історичні зерна,
що все своє Москва собі поверне,
аби пожати аутодафе.
Малоросія рипнулась додому
і князь пітьми примірює вінець.
Але немає блискавки без грому.
І нині ще нікому не відомо,
кому кадило, а кому кінець.
Історія захована у міфах.
Великий Блок і той себе знайшов
у амазонках і у царських скіфах,
А нам – аби наш дух не охолов.
Не ради слави, то заради втіхи
у нас тече блакитно-жовта кров.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519712
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 26.08.2014
автор: I.Teрен