А день за днем вмивається сльозами,
І захід Сонця топиться в крові.
Вже хмарами постали сльози мами
Од відлетівших в небеса синів.
Так хочу не втрачати я надію ,
Що зійде правда з осені дощем.
А поки залишились в серці мрії
І невгамовний, і тривожний щем…
26.08.14р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519748
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 26.08.2014
автор: леся квіт