Заплющив очі - темряви немає,
І сон миттєво зник, як не було,
І знов навколо лагідне дрімає
Моє не мною продане село.
Там був давно, але напевно знаю,
Колишнього вже там не віднайти.
Чи не один я досі зберігаю
Мого дитинства не мої світи?
Життя не знає інших варіацій -
Як це збагнути на гнучких плечах
Струнких з п'янкими квітами акацій,
Які давно згоріли у печах?
Не зараз, потім - ще колись я буду
Від змін ховатись у потік розмов
Про змін на гірше прикру амплітуду,
Коли себе вона проявить знов.
Та ранок вже прибрав гілля акацій,
І славлять так, як тягнуть за ніздрю,
Не півні - голоси сигналізацій
Із металевим присмаком зорю.
2014 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519796
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.08.2014
автор: Максим Тарасівський