Страшна казка

...І  буде  твій  ворог  безжальний  і  хитрий.
В  болотній  гарячці,  отруйнім  повітрі,
в  недужому  мозку  —  з  бажанням  убити.
«За  що?»  —  він  не  зможе  тобі  пояснити.
І  будуть  навколо  задушливі  хащі,
де  праведні  душі    і  душі  пропащі,
де  не  розбереш    серед  цвіті  всієї  —
—  де    світло,  а  де  маячливі  ідеї.
Ти  сам  зрозумієш  холонучим  серцем  —
—  в  отруєних  душах  немає  братерства,
і  смерть  твоя  буде  для  ближнього  —  свято,
бо  гірш  не  буває  за  ворога-брата.
Слова  будуть  в  небі  —  як  чорні  ворони,
з    кількох  інфікованих  —  будуть  мільйони,
несуєтний  роздум  нічого  не  значить  —
—  зло    має  коротші  шляхи  передачі.
Це  праліс  —  глухий,  непроникний,  первинний,
просякнутий  страхом  і  адреналіном;
це  світ  вовкулаків,  абсурду,  спотворень,—
—  ти  б  сам  у  такий  не  повірив  ніколи,
якби  наразившись  на  вістря  незримі,
не  падали  мертві  твої  побратими.
Для  їхніх  голів  твої  руки  —  як  ложе...

Пішов  без  вагання?  Храни  тебе,  Боже...

Вікторія  Торон

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519997
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.08.2014
автор: Вікторія Т.