Такий багряно-жовтий лист калини
й така безмежна неба синява,
чому ж полин-сльоза щоку полинить
й журавить світ гірка журав-трава?
Приплюснута струна торочить звуки,
які у верси я ще не уклав,
а листопад вже простягає руки
й кричить слова, які я промовчав.
Полоще ноги дощ листобагряний
й калини грона хилить до землі, –
кришталь очей, таких щодень жаданих,
він не розмиє по чужій ріллі.
Створено 15. 08. 2003 року, м. Львів
Опубліковано: 1. "Калинове вино". Львів: "Плай", 2005. 96 с. – С. 81;
2. "Достиглі яблука". Львів: "Плай", 2007. 56 с. – С. 44;
3. "І співає струна". Львів: "Ініціатива", 2011 р., 56 с. – С. 38.
[i]Музика: 1. Семена Карпи;[/i]
[i]2. Тетяни Кисленко.[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=519998
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.08.2014
автор: Т. Василько