[i]« Терміново»[/i]
З газетних шпальт
І гоноровий істину шукає,
чому не утішає сонця лик,
коли його кебета не сіяє
у омофорі юрмища калік.
Чи то реінкарнацій вічне коло
кидає лютих у немитий світ,
де не існує завтра, а ніколи –
усіх, кого вигонили із школи,
духовно перетворює у лід?
Чи то забули люди про Феміду
і кожен випинається, аби
усе собі в могилу-піраміду?
Іще немає еталону світу,
і творять ліліпутію раби.
Освоюють новітні фарисеї
старі державні храми на крові,
аби зайняти місце в мавзолеї
із мумією ката візаві.
І ось воно реально запалило
на цілий світ вонючий фіміам,
і скаче малоросом ниций хам,
являючи своє нахабне рило,
якому відкривається сезам,
на тому місці, де кури́ть кадило.
У капища доноєвих богів,
у сиві допотопні піраміди,
у пантеон Озіріса й Ізіди
на місце фараонів і царів
їм треба новоявлених вождів,
аби добро не залишало сліду.
І бігають озброєні каліки,
шукаючи, чия рука владика
за порухом ручища КаДеБе.
І в образі диявольського лику,
своєю небезпекою велика,
безлика Русь не пізнає себе.
28.08.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520086
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 28.08.2014
автор: I.Teрен