Закриті очі,втоплене життя
Розбите скло забуте на порозі,
І я стою на стоптаній дорозі,
Перебираю власні каяття.
Зав*ялі квіти плачуть на столі,
Думки тікають з темної кімнати,
Вони не хочуть більше заважати
Й не хочуть приклонятися мені.
А я піду,за хмари, до зірок,
Хоч без душі та зовсім не людина
Останній раз уранці я загину
Серед зрадливих,зморених пліток
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520105
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.08.2014
автор: Bubinka