Літо, спека і «бронік» четвертого класу,
Піт їдучий по шкірі у зоні АТО.
Захищаємо ми територію нашу
І окроплене кров’ю святе полотно.
Жовто-сині стяги в них пшениця і небо,-
Україна і символи понад усе!
Тут АТО, чи війна, але в бій іти треба,
Східний вітер нещастя по світу несе.
Буде тиша і мир, але ще не сьогодні,
Вміло снайпер працює, доповнює «Град»,
Згасне свічка, тоді до «Небесної сотні»,
Там уже у строю генерал і солдат.
Не жалійте, не плачте усе ж не даремно,
Хай вертаються швидше в міста голуби.
Як не ми, тоді хто? Захищатиме землі,
Чоловіча робота, було так завжди.
2014 рік.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520134
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.08.2014
автор: Олексій Тичко