Скрипаль

Грає  старий  музика,  
Жалібно  плаче  скрипка,  
Долю  свою  сирітську  
Він  проклинає  гірко.

Сина  –  війна  забрала,  
Жінку  –  журба  зморила,  
Скрізь  коли  мир  і  щастя,  
Їх  колиса  могила.

Він  обіймає  скрипку,  
Міцно  стиска  руками,  
Мужнє  своє  обличчя  
Гірко  вмива  сльозами…

Пам'ять  бентежить  голову:  
Дружина  жива  й  молода,  
Маленький,  кмітливий  синочок  
У  вічі  йому  загляда.

Стукає  в  скроні  молот,  
Питання  мучить  одне:  
Чому,  за  що,  навіщо?  
І  нині  скрипаль  не  збагне…

Цвітуть  кругом  каштани,  
Дзвенить  дитячий  сміх,  
Та  жалібно  плаче  скрипка  
В  цю  мить  на  очах  у  всіх…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520159
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.08.2014
автор: Helen Kass