Розплітає осінь золотисті коси

Розплітає  осінь  золотисті  коси,
Соловей  веселу  пісню  не  співа.
Нива  колосиста  відпочинку  просить,
Вітерець  тягуче  в  лісі  завива.

Листячком  багряним  убрані  дерева,
Від  озер  блискучих  віє  холодком.
Наче  задрімали  і  міста,  і  села,
Сонечко  даремно  бореться  зі  сном.

Якось  із  зненацька  набіжить  хмарина,
Краплями  дрібними  окропить  рілля.
Віддалік  заплаче  зграя  журавлина,
Жовтокоса  осінь  прийде  на  поля.

Розплітає  осінь  золотисті  коси,
Крізь  туман  молочний  гляне  синя  мла.
Морозець  тихенько  доторкнеться  носа,
Осінь  засинає...  Знов  прийшла  зима!


Автор  малюнка  -  Аня  Полякова  (9  років)
м.Маріуполь

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520165
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 28.08.2014
автор: Маша Сладкова