Мабуть, у мене не має пам`яті,
а може й розуму або ж почуттів.
Не вистачає, бракує гаджетів,
щоб передати сутність цих слів.
Чи я кохала?
Чому не залишилась?
Даремно питаєш...
Я була чи ні?
На саміті серця давно вже все вирішено
І що тут казати про брак почуттів.
Так, я кохала!
Так, серце билося!
Кожної ночі і в кожному сні,
а може тоді мені й справді наснилося,
що очі закрила й блукаю в пітьмі.
Скінчилося......
Нарешті...витреш сльози в дощів.
Це щиро: Я не залишусь !
В Тебе було сімсот тридцять днів,
щоб скасувати це рішення...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520292
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.08.2014
автор: Мишель деЛакруа