І скупиться сльоза виймати біль глибокий,
Хоч стільки раз на вимиту долівку
Котилася.Молилася.Та вкотре спокій
Не бачить зовсім.Дощ знімав на плівку
Вантажені селом і містом гіркі сльози.
Десь вивезти б,а то що може статись?
Вони десь виморозяться в глухі морози
І проростуть,щоби навік зостатись.
Сльозинко моя,виривати з корнем знаєш
Той біль,що реп'яхом у душу в'ївся!?
Глуха сльоза...Глуха...Глуха...Чом не виймаєш
Той біль,що біл'ю вкотре отруївся?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520335
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.08.2014
автор: Відочка Вансель