Я не ціню маніжних зай,
Закоханих в амбітності.
В словах холодний наче Кай,
Коли не бачу щирості.
Тож вибачай бо маю честь,
І не терплю амбітності.
З років взаємності увесь,
Не розгубив ще гідності.
Тобі вдалося на Парнас,
Зійти з «богоподібності».
Ох і брикнеться ще Пегас,
Не любить він амбітності.
Не поважає він лайно,
Що блудить у наївності.
Сухе не визріє вино,
Із зародків амбітності!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520414
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 30.08.2014
автор: Дід Миколай