Згадаю я своє дитинство , роки так звані " золоті " ,
Не залишили й на хвилину , мене тоді на самоті ...
Тоді я був ще безтурботний , сумління чисте , чиста совість ,
Але сценарій помінявся , на жаль це не щаслива повість ...
Моменти різні промайнули , сумні , щасливі , вже незнаю ,
Коли їх згадував востаннє , я їх потроху забуваю ...
Мине дитинство дуже швидко , хоч ми цього й не розумієм ,
Хоч добре спогади залишить , в які ми повернутись мрієм ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520462
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.08.2014
автор: Оршанець