Що це?!! Схилилось і падає небо…
Ні,це не небо—це падаю я.
Ні! Це не те,що подумав,не треба!
Як же кохання, робота, сім’я?!
Що це?!! Здається,свідомість втрачаю,
Сірий туман над землею тече…
Зараз би випити теплого чаю…
Ой,щось у грудях,у грудях пече…
Тягне земля вже за стомлені плечі,
Сили немає,щоб далі іти.
Я ж іще мав для своєї малечі
Скоро гостинця смачного везти.
Що це?!! Трава щось занадто висока,
Й ніби полита червоним вином.
Тихо… Не чути ні звуків,ні кроків,
Пахне дощем,димом і полином…
Якось зажурливо сонце згасає
І огортає нестримна пітьма…
Ні,ще не можна! Там мама чекає,
Хай дочекається: «Мамочко,ма…»
Холодно. Темно.Німію від втоми.
Шкода,я більше уже не боєць…
Там,де ще мав я поставити коми,
Куля поставила крапку—кінець…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520568
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 30.08.2014
автор: Натік