А я берегтиму твої сліди у своїх віршах
заплітатиму думки у твоє волосся
і посміхатимусь зорям
Та що робити коли час мусить зупинитися
а ти не те що не талановитий маг
ти ж навіть не шарлатан чи бродячи ромал
А я зовсім не вмію втілюватись у твою тишу
танцювати сальсу з місяцем
і проповідувати мізантропство
Залишається лише всім атеїзмом своєї душі
вірити в долю
І чекати на промінчики нічного сонця
яке ще колись засвітить
засліпить сірою радістю
зеленим кольором твоєї безодні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520713
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.08.2014
автор: Загублена в собі