Побачене я не змогла не пропустити крізь Серце. Вчора (якось випадково) у супермаркеті я помітила малесеньку дівчинку біля каси: така мила, дрібненька, розпатлане волоссячко, замурзаний носик... вона була менше прилавка, напевно десь 4-5 рочків... дійшла її черга і продавчиня, аж заглядаючи, каже: "Малютка, а Тобі чого?" Дівчинка висунула свою маленьку ручку з сірими папірцями і відповідає: "Ми з братиком хочемо чогось солоденького, але тільки на три гривні - і щоб для двох!!!" Продавчиня сумно усміхнулась і показала їй два пакетика розчинного капучіно, "мала" у відповідь дуже радісно обміняла сіреньке на кольорове і швидко побігла додому, втішати солодким свого братика... В цю мить я собі подумала: "як же це прекрасно дарувати бодай би щось приємне своїм рідним і дорогим, і не потрібно мати шалені можливості чи статки, можна просто віддати останнє, що в Тебе є"... (c)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520840
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.09.2014
автор: Olya Savchuk