Літо соняхами стало
перепоною між нами, –
жаль, ти не моя…
З-поміж тисяч ймен жіночих
вибрав я твоє охоче – Марта! –
не забуду я його!
Грай!
Клавішами весен!
Грай!
Струнами по серцю!
Простелися полинами
поміж соняхи ланами,
лиш мене кохай!
Лиш мене кохай,
кохай!!!
Заміж вийдеш ти під осінь,
на весілля не запросиш, –
жаль, що не моє...
Я сидітиму у барі
із твоїм ім’ям на пару – Марта! –
повторятиму його!
Грай!
Клавішами весен!
Грай!
Струнами по серцю!
Простелися полинами
поміж соняхи ланами,
лиш мене кохай!
Лиш мене кохай,
кохай!!!
Створено: 17. 07. 2005 року, м. Львів
Опубліковано: "Гомін Підгір'я". Альманах, вип. ІХ. Дрогобич: "Посвіт", 2009. - С. 31 - 32.
[i]Музика Євгена Заставного[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520899
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.09.2014
автор: Т. Василько