В цілунку медовім зімкнулись вуста,
Віщуючи тим блаженства забаву.
Єднання двох тіл стогін млості зрива,
Венами гонить солодку отруту.
У такті ритмічності рухів твоїх,
Аж зашарілися груди в гойданні.
У купелі душі висот неземних,
В серці гармонія співу в коханні.
Отак примарилась річка тепла,
Пустотливо єство геть полонила.
Обірвана ранком кохання струна
На квітку осінню слід свій зронила.
02.09.14
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=520987
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.09.2014
автор: Валентина Ланевич