Хочу стати речами, які поруч з тобою.
Розкриває обійми мій гігант-Всесвіт.
Цього разу не буде між нами двобою.
Цього разу розмова зав’яжеться легко.
Я спитаю як жити з чуттями, що маю.
Що робити, коли Він нині мій Всесвіт.
Спіралі галактик як дві руки поєднаю.
І близьким стане те, що було далеким.
Всі рядки напишу тобі зоряним пилом.
Так ніколи в житті не любила я Всесвіт.
Буду сонцем, зірками, вітром, вітрилом.
Вони поруч з тобою - почуй їхній шепіт.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521059
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.09.2014
автор: Олена Мальва