На осколках мрії я будую дім:
із рядків поезій світлі вітражі,
на строкатім тлі крила тих надій,
що злітали в небо, наче журавлі,
що злітали в небо, наче журавлі.
[i]Приспів:[/i]
[i]Дім нездійсненних мрій, світлих мрій!
За спиною очі, мов кришталь,
спогадів-думок безкінечний стрій,
наче древніх міфів про Святий Ґрааль![/i]
В місячному сяйві річка золота,
в непроглядну невідь лине, наче птах,
і тополя біла – вічна сирота –
накриває листям мого дому дах,
накриває листям мого дому дах.
[i]Приспів.[/i]
Вовкулака доля переходить грань –
за межею щастя – голосне виття;
хочу заховатись від укусів-ран
в домі віртуальнім, хочу забуття,
в домі віртуальнім, хочу забуття.
[i]Приспів.[/i]
Створено 30. 12. 2007 року, м. Львів
Опубліковано: "Танцює дощ", Львів: "Ліга-Прес", 2008. – 64 с. – С. 19,20
[i]Музика Євгена Заставного[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521069
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.09.2014
автор: Т. Василько