Не пече вже вогонь, не пече,
Бо попечене серце від болю.
Я країні підставлю плече
І на страту піду за тобою.
Не страшить мене день, не страшить,
Бо на краще чого вже чекати.
І не можна мовчать – не мовчіть,
Бо вже досить загиблих солдатів.
На борню кличе час, на борню,
Бо повинні ми правду відстоять.
І свободу спасти від огню,
І від кулі закрити собою.
Новий день прийде знов, новий день,
Бо не може він нас не дістатись.
Буде час для добра і пісень
І спокійно здихнуть зможе мати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521124
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 03.09.2014
автор: Мірошник Володимир