Підійми на мене із зелених гір
По дитячому глибокі, рідні очі.
У квантову заплутаність поринь.
Є там Бог, скажи, і що він хоче?
Забутися б навіки у тих снах,
Ілюзіях субтильних світу.
Я за тобою тінню по містах
Перетікаю, як рука по житу.
Погасли вже смарагди у лісах,
Багряний мед насичує їх крони.
Притисни. Забери мій страх.
Навіки збережи наші кордони.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521183
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.09.2014
автор: Night