Монолог безтямної свідомості

Чи  ти  бачиш  в  моїх  очах,
Те,  про  що  шепотіли  лілеї?
Чи  сповідуєш  ночі  в  речах
І  свідомості  злі  апогеї?

Чи  несеш  на  плечАх  печаль,
Коли  день  розтинає  плоті?
Чи  існує  єдиний  причал
У  емоцій  місткому  болоті?

А  чи  відаєш  думку-зорю,
Що  по  небу  до  тебе  лине?
Я  по  крихті  стежину  палю,
Що  до  серця  для  інших  рине.

А  чи  знаєш  ти  радощів  зміст,
Котрі  душу  теплом  пеленають?
І  від  слів  твоїх,  наче  лист,
Від  землі  відірвавшись,  здригаюсь.

Чи  є  сутність  у  вирі  надій?
Чи  звінчає  нас  разом  небо?
Скуштувала  бездумний  напій
Та  чи  треба?...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521230
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.09.2014
автор: Анастасія Кравець