Свиснув рак – земля здригнулась,
Страшне дійство відбулось,
Вся планета вмить жахнулась,
Це все правда, не здалось.
Не одна родина плаче,
Проклинає сатану,
Він від радості аж скаче,
Що затіяв цю війну.
Плаче в Україні мати,
І в далекій стороні,
Де тіла дітей шукати?
Лиш живі приходять в сні.
Всі ті жертви безневинні,
І за що така наруга?
Ми молитися повинні,
Щоб одумався катюга.
Мав він ціль та трохи схибив,
Не туди певно попав,
Репутацію геть згудив,
Трохи крила поламав.
Безневинні впали з неба,
Пошматовані тіла,
Схаменіться, не треба,
Досить на землі вже зла.
Душі чайками літають,
Та кричать кувик-кувик,
Мовби в Бога все благають,
Щоб той вбивця з землі зник.
[color="#ff0000"]Вічна пам'ять загиблим у страшній трагедії![/color]
http://antonina.in.ua/index.php/pro-zhittya/802-bojing.html
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521245
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 03.09.2014
автор: Антоніна Грицаюк