Золото із води, а бензин із повітря,
Вирви нечесне минуле з грудей,
Місяць який сьогодні, відстань,
На планеті на ймення Земля із людей,
Морем ідей, твої хвилі ідуть в океани,
Манить майбутнє у завтра усіх,
Знали б колишнє, та час той незнаний,
Сніг вже розтанув, немає давно і слідів,
Серед садів, у сусідів і яблука стиглі,
Їхнє гілля похилилося нам на межу,
Піч розігріта, поставити мусимо тиглі,
Плавити щастя, і я одягаю кожух,
Силою рук, звук мій ріже ламає метали,
Камінь пісок, невагомий стає і летить,
Книжку читали, а потім від неї хитались,
Хай буде тепло, знання у багатті горить,
Час до гори, мить і слово не слово,
Нові закони, порядку і ради нема,
Знову полова в долонях і ми помилково,
Пауза тиші, спиняється правда німа,
Ні не сама, імена, і дороги із ліній,
Тіні від сонця, живемо із них,
Завтра і після і потім іще в поколінні,
Сонний свідомості дій я своїх мовчазних.
3.08.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521290
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.09.2014
автор: КРІПАКОС