Війна

У  матері  сина  не  стало...
Війна  братовбивча  забрала...
Загарбники  лізуть  зухвало:
Каральна  російська  навала.

Іржаві  радянські  кайдани  –
Ознаку  довічного  рабства  –
Готують  новітні  тирани,
Нечуваний  витвір  нахабства.

Земля  моїх  пращурів  стогне,
Щоденно  жахлива  картина:
Убивство  цинічне,  замовне,
І  розпач  у  прірві  провини.

Здається,  молитви  не  діють,
Диявол  створив  ворожнечу:
Калічить  осяяну  мрію,
Посіяв  душі  порожнечу.

Вкраїно  моя  пелюсткова,
Майбутнє  в  долонях  розквітне,
Залишаться  слава  і  слово
Любові  -  палке,  заповітне.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521412
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 04.09.2014
автор: Петро Корнійчук