У матері сина не стало...
Війна братовбивча забрала...
Загарбники лізуть зухвало:
Каральна російська навала.
Іржаві радянські кайдани –
Ознаку довічного рабства –
Готують новітні тирани,
Нечуваний витвір нахабства.
Земля моїх пращурів стогне,
Щоденно жахлива картина:
Убивство цинічне, замовне,
І розпач у прірві провини.
Здається, молитви не діють,
Диявол створив ворожнечу:
Калічить осяяну мрію,
Посіяв душі порожнечу.
Вкраїно моя пелюсткова,
Майбутнє в долонях розквітне,
Залишаться слава і слово
Любові - палке, заповітне.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521412
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 04.09.2014
автор: Петро Корнійчук