Білі бордюри, квітнуть чорнобривці,
Ми – одне ціле, не поодинці,
Жовто-блакитне злилось в єдине,
Від нині ворог клятий згине.
Ми – українці духом завзяті,
Не гаманцем, а душею багаті,
Наша земля, наша родина,
Ненька єдина – це Україна.
Досить вже кігтями серденько рвати,
Геть воріженьки одна у нас мати,
Матінка рідна нас ростила,
А вас, немовби нечиста сила.
Наша дала любов і шану,
А ваша підлість, зло і оману,
Наша плекала любов і віру,
Ваша згубила усю довіру.
Наша любила, ночей не спала,
Ваша в багнюку усе втоптала,
Вкраїно мила хвала і шана,
Хай з очей зійде в людей омана.
Єдина мати, єдині діти,
Як край квітучий нам не любити?!
Квітнуть троянди, алеї слава,
Сила і віра – наша держава!
http://antonina.in.ua/index.php/pro-zhittya/803-nasha-ridna-batkivshchina.html
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521492
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 04.09.2014
автор: Антоніна Грицаюк