Вони стоять усміхнені і жваві,
У них в очах - майбутнього усмішка.
Та скоро погляди лукаві,
Підставлять юності підніжку.
Вогонь і порох, нам здавалось
Давно історії частина,
В страшному сні лише вбачалось,
Як в домовині спить дитина.
Прийшла нечувана тривога,
Частину серця відірвала,
Людей жує страшна знемога,
Яка весь час нас так долала.
На краю світу, у вогні,
Стоїть чиясь дитина,
Їй усміхається ві сні-
Майбутнє України:
Спасибі рідним і батькам
Що виростили сина,
Годитись буде ким, віками,
Майбутнє України!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521511
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 04.09.2014
автор: Tetiana Haponiuk