Коли полишає натхнення…

Коли  полишає  натхнення
І  гинуть  найкращі  думки,
Вбиває  сухе  сьогодення…
Дістати  б  хоч  краплю  з  ріки…

З  тієї  цілющої  річки,
Де  Муза,  співавши  пісе́нь,
Вела  у  таночок  смерічки,
І  грав  на  сопілочці  Лель.

Там  час,  ніби  мед,  серпантинить,
Секунди  пилкові  снує…
А  сонце  крайнебо  кали́нить…
І  місяць  вже  зорі  кує.

Та  річка  ввібрала  чарівність
Барвисто-серпа́нкових  мрій,
В  ній  Лель  заховав  свою  ніжність,
А  Муза…  купалась  у  ній…
                                   ***
Шкода…  Все  шукаю,  шукаю
Ту  річку…  -  не  можу  знайти…
Я  знаю,  десь  поряд  блукаю…
Наосліп…  ще  довго  іти…

05.09.2014

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521569
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.09.2014
автор: Marcepanivna