Один любив її дитячий сміх
Й безмежне прагнення до оптимізму,
Та втримати її, на жаль, не зміг,
Бо не любив таку до болю різну.
А інший завжди тіло розглядав,
Любив її пружні сідниці,
У нього було часто море справ,
Не пропускав короткої спідниці!
Ще був такий, який боготворив,
Казав життя без неї гірше пекла,
Та з ним в душі палало сотні злив,
Любов була до сухості запекла.
Були такі, які шукали ідеал,
І підбирали лиш потрібні риси,
Та їх серця, немов чужий вокзал,
Їм до вподоби фальш актриси.
А ти зайшов спокійно у життя,
І ніжно обійняв за плечі,
Сказав носити лиш зручне взуття,
Заборонив невиправдані втечі.
© Наталія Шафран
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521585
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.09.2014
автор: Наталія Шафран