Матуся синочка у ліжко вкладає.
Пісню, як за́вжди, тихо співає.
До сина вже скоро сон завітає.
А мати не спить. Молитву читає.
Поки ще не встало те чудо маленьке,
Піде на могилу заплакана ненька.
І в котрий вже раз знову сину брехати,
Що скоро пове́рнеться рідний їх тато.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521610
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.09.2014
автор: Ольга Но-Марен