Знайди мене в обіймах зламаних дощу
Не похиливши голови і совісті (знак сили),
Благай про що завгодно, я не відпущу
Із тонких рук моїх обірвані вітрила.
Не заберуть з душі папір, з очей - слова,
Хоча б і сірістю життя накрило.
Я все одно в кінці залишуся жива,
Із кожним штормом зміцнюючи крила.
А ти біжи від мене вдалечінь,
Натхнення тінь неясна і примхлива.
Зі смаком терпким сонячних видінь
Крізь мене проникає твоя злива.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521612
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.09.2014
автор: Night