За кордоном син й невістка
Приїздять додому зрідка,
Двоє внуків зі старими -
Без промитої години.
То ж сказала баба діду:
«Я в Америку поїду,
Люди добре там живуть,
Не сваряться і не п’ють!»
За таку під старість зраду
Дід й собі гайне в Канаду:
Українців там багато -
Не життя, а просто свято!
Щоб від предків не відстати
Внучка також їде в Штати,
Вийде заміж за ковбоя
Й буде жінкою героя.
Внук до Англії зібрався -
В інтернеті начитався,
Що там в серебрі та златі
Всі щасливі та пихаті.
Лиш собачка їх від нині
Буде жити в Україні,
Землі своїй вірний пес
Й сонцю рідному з небес.
Видно всім тепер одначе:
На життя таке собаче
Можновладці прирікають,
Що й собаки повтікають.
1.09. 2014р., Київ
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521629
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.09.2014
автор: БГІ