Чорний камінь на білому камені (Сезар Вальєхо)

Помру  в  Парижі    в  дощ    під  тихий  стогін  вітру.
В  той  день,  що  вже  минув,  якого  не  забуть
Із  під  пера  в  четвер  виходять  мої  вірші
Тож  восени,  в  четвер,  завершиться  мій  путь

Согбенний  перейду  із  світлого  у  темне
Сезар  Вальєхо  щез,  так  ніби  і  не  жив
Він  битий  був  не  раз,  за  діло  й  надаремне
Осміяний,  з  ганьбою,  яку  не  заслужив  

Пройшов  тернистий  шлях,  самотній  і  нещасний
Він  просто  був  поет.  Та    бачив  світ  так  ясно

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521650
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 05.09.2014
автор: serbhome