струм осені вибиває ритм
твого серця твого подиху
усе що було - розвіяний дим
твоїм серцем твоїм подихом
аромат вигинів сонячних променів
вдихай тілом вдихай поглядом
свинець часу нескорених днів
увійде в тіло вкарбується в погляді
лютій свіжості бездомних зірок
зігрівай легені зігрівай долоні
якщо відстань менша ніж крок
обіймай легені молись долоням
натягнута струна теплоти вересня
переганяє кров переганяє час
й лише холодна серéдина січня
запитуючи про кров
запитуючи про час
між іншим згадає і нас.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521803
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.09.2014
автор: Володимир Скиба