На жовтий лист роса-сльоза,
осколки скла твої слова –
то все було колись давно,
в цю ніч пролилося вино.
[i]Приспів:[/i]
[i]Не ворожи, не ворожи,
мене не приворожиш! –
Та жаль пролитого вина,
яке я п’ю з тих пір щодня,
все за твоє здоров’я![/i]
За листопад пожовклий лист
летить тепер, як і колись, –
у світі рік за роком круг,
мені вино щодня мій друг.
[i]Приспів.[/i]
Калюжі долі на столі,
в них суть небес і сіль землі –
життя у вічності лиш мить,
та серце вічністю болить.
[i]Приспів.[/i]
Створено 15 - 17. 10. 2007 року, м. Львів
Опубліковано: Т. Василько, Є. Заставний "Танцює дощ", Львів: "Ліга-Прес", 2008. – 64 с. – С. 19,20
[i]Музика Євгена Заставного[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521921
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.09.2014
автор: Т. Василько