Обірвались між нами з тобою нитки.
Ти скажи, хто за це відповість?
Ти не чуєш мої недолугі дзвінки
Й нарікання на внутрішню злість.
Я не хочу твій голос забути, повір.
Він відгомоном в серці моєму.
Та розлука підкралась, неначе той звір,
Що кричить про якусь анафему*.
Чи зустрінемось ще ми у місті дощів?
Чи торкнеться до мене твій погляд?
Ти все рівно чекай недолугих дзвінків…
Ти зі мною у серці… Ти поряд.
06.09.2014
* тут - прокляття
photo by команданте Че
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=521962
Рубрика: Присвячення
дата надходження 07.09.2014
автор: Троянда Пустелі