Я є звичайний лимон,
Квасний і доволі гіркий,
Мабуть поганий з мене піжон,
Сік занадто несмачний...
Та виникає в ньому потреба,
Споживацтво наше досконале,
Значить комусь таки треба,
Щоб його на зуб пізнали...
Коли додати трішки цукру,
Стаю миттєво нектаром,
Не має кращого фрукту,
Із еротичним смаком...
А насправді життя - рутина,
Хіба хто скуштує колись,
Видушить сили машина,
І кине доживати ниць...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522197
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 08.09.2014
автор: Мандрівник