Уповні місяць, наче лебідь плесом неба,
Мов озером, пливе і завмирає.
Я, ніби та на дні, німа людина-риба...
На березі, десь там за небокраєм,
Пірнаю думкою в густі зелені трави
І розум гублю в кучерях волосся
Красуні мавки з поглядом лукавим.
...Наснилося мені, а чи здалося,
Чи я в ту мить зумів пізнати справжнє небо,
Де я́сний місяць, зорі до безкраю?..
І я вже птах дзвінкоголосий, а не риба!
...Людина з крильми лебедя - йду раєм.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522326
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.09.2014
автор: Бойчук Роман