Сумні думки
Сумні думки, таке життя,
Журливі вірші я складаю.
Втопилсь мрії в забуття.
А коли випливуть? Не знаю.
Кудись мінорний потяг мчить,
Риплять обшарпані вагони,
А день надувся і мовчить,
Ніч держить бранцем у полоні.
Дивлюсь безтямно в темноту
І там нічого я не бачу,
Лиш обіймаю пустоту
І нерви, як непотріб, трачу.
Здається, наче, і не сплю,
Але зовсім й не пробудився…
Я морок жадібно ловлю,
Душею й тілом притомився.
Я на світанку пробуджусь,
А день, як маг, все поміняє
За доленьку всю ніч борюсь…
Зоря зійшла, уже світає…
Сумні думки, тяжке життя,
Вірші являються журливі…
Я ще вернусь із забуття
І проросту на живій ниві.
14 листопада 2008 року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522329
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 09.09.2014
автор: Микола Паламарчук