Осінній сонет

Задрімали  під  листям  старенькі  гриби,
Галасливі  гуртуються  зграї,
Відростив  очерет  собі  пишні  чуби
І  пухнастий  десант  запускає.

Синьооко  моргає  між  хмарами  вись,
Рвуть  холодні  вітри  павутиння,
У  останнім  цвітінні  вогнем  зайнялись
Найяскравіші  квіти  осінні.

Заметалося  листя  в  шаленім  танку,
Все  спочинку  і  спокою  просить.
Роздягнув  юний  вітер  берізку  тонку,
І  ревниво  заплакала  осінь.

Затухають,  гарячі  колись,  почуття.
Гасить  ватри  в  душі  обережне  життя.

2013

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522343
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 09.09.2014
автор: Ніла Волкова