Душа моя, немов німа Арахна**,
Мереживо самотності плете.
За ремеслом журби повільно чахне,
Гріхом нудьги отруює святе.
Людьми забута, проклята богами,
Гіркотну вічність, мов ярмо несе.
Прозорого панно печальна гама
Розкриє марноти абсурдний сенс.
Ні пекло, ні чистилище не прийме,
І не вшанує лаврами народ…
Помре вона із мрією в обіймах,
У долі не діставши нагород.
Плете душа мереживо із віршів,
Покарана за виклик небесам.
Чи може бути кара в світі гірша,
Ніж вистраждана відчаєм краса?
Арахна** - у грецькій міфології дівчина-ткаля, яку покарала богиня Афіна, перетворивши на павука.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522368
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.09.2014
автор: Лілія Ніколаєнко