Душа рветься на волю
З кайданів почуттів
Не змінити долю
Тепер я зрозумів
Ув'язнений напівмертвий дух
У ласці твоїй та коханні
І лиш подасть невинний рух
Тортури спогадів тривають до світання
То не любов була
Ілюзія обману
Ти спокійно ніж брала
І робила в серці рану
Забути все уже пізно
Я відпущу тебе
Ми знадто різні
Усі мої старання пішли на дно
Під лід
"Нічого не було!"
Наче ніж в живіт
Та це не спектакль
Щоб мав він свій кінець
Сюжет в житті написаний лиш для овець
Лиш знайти б до тебе шлях знову
Доторкнутися б до душі твоєї
Так невимовно шкода.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522396
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.09.2014
автор: Змучений коханням