Час втікає піском поміж пальці.
День нам змінює ніч. Круговерть...
Ну а ми по життю, мов скитальці,
Почуттями наповнені вщерть.
Нас тримає любов на цім світі,
Мов та квітка з нектаром для бджіл.
Ми аж сяєм в коханні софітах,
Й не втекти від Амурових стріл.
Коли знаєш, що десь є людина,
Задля тебе готова на все,
Цвіте щастя в душі, мов калина,
І веселкові барви несе...
Час спливає у далеч рікою.
Поки маєм можливість, любім...
І я хочу кохатись з тобою...
Тільки б ти повернувся в наш дім...
9.09.14.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522397
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.09.2014
автор: Богданочка