Віщую зміни…до півночі…
А потім поглядом згори
Побачу, як кохання точить,
Ту браму душ, що ти створив…
Щоб не страждать, не сподіватись,
Стогнати, навіть уві сні,
Бо вчора ти не зміг дізнатись,
Що там наснилося мені.
Віщую зміни - не інакше,
В долоні долею лягло…
Не випадково зірки наші,
Зустрілись знов, це вже було…
Два спалахи на півдорозі
Злились в один, згоріли вщент,
Але століттями не в змозі,
Забути вибух, хочуть…ще.
Віщую зміни…до світанку -
Туман сльозами упаде,
Я залишу серце на ганку,
Твоя рука його знайде…
09.09.2014.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=522435
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.09.2014
автор: Лина Лу